Історія розвитку української вишивки 

​

            Найдавнішими українськими мотивами були геометричні візерунки, наприклад, спіралі трипільської культури. Хвилясті лінії, ромби, зигзаги, меандри, кола і цятки — такими були перші фрагменти українських орнаментів. Щодо технік, то найдавнішими  українськими вважаються подібні прийоми, як «прокол», «шов по формі», «шов в ялиночку», «шов у прикріп», «єдвабний шов», «шов по мотузці», «панцерний шов». Цими техніками оздоблювалися ризи священників та декор церкви за часів Київської Русі. До речі, саме тоді з’явились і перші вишивальні школи, які започаткувала сестра Ярослава Мудрого, Анна. Історія свідчить, що при церквах та монастирях дівчаток навчали працювати із шовковими нитками, гаптувати золотом та сріблом на парчі, оксамиті, декорувати вироби коштовним камінням.

​

          Найдавнішими українськими  вишивальними техніками в історії є  пряма гладь, яка дуже популярна в усіх регіонах України, та “ретязь”, яку полюбляли на західній Україні. Остання техніка є різновидом класичного “хрестика”. Практикували вишивальниці до 150 видів технік та варіантів оздоблень одягу. Серед них були односторонні (коли візерунок лише з однієї сторони — тамбурний шов, плоска гладь, хрестик), двосторонні (двостороння гладь, низинка і т. д.).

          З XVIII ст. популярності у вишивальниць набирає бісер (гарус), стеклярус (видовжений бісер). Як свідчить історія української вишивки, дрібними намистинками зі скла полюбляли вишивати на західній Україні. Навіть зараз на Буковині, Закарпатті, Львівщині, Франківщині фаворитами серед  місцевих є вишиванки, розшиті бісером, гердани (намиста із бісеру).

​

          Переломним моментом в історії української вишивки стало XIX ст., коли популярності набули замовлення вишиванок у майстринь. Тепер не треба було самостійно шити та оздоблювати сорочки, сукні, а можна було замовити вбрання з будь-якої нагоди. Значну роль у популяризації вишивки як елемента повсякденного одягу серед інтелігенції зіграв Іван Франко. Він першим сміливо і цілком вдало поєднував класичну вишиту сорочку із діловим стилем (піджаком). І його приклад зараз наслідують політики.

​

            На заміну майстриням-вишивальницям прийшла техніка. Перша в історії машинка для вишивки була презентована 1821 року на технічній виставці у Франції. З 40-их років XX століття машинна вишивка зробила вишитий одяг доступним задоволенням для всіх.

​

           Історія української вишивки зробила черговий виток після здобуття незалежності та з часів Помаранчевої революції. Одяг з орнаментами перестав сприйматися як елемент фольклорного костюму для сценічного виступу, а став одягом, який засвідчує національну ідентичність, патріотизм та походження.

          Сучасна українська вишивка переживає розквіт. До традиційних технік та матеріалів додається вишивка на органзі, євросітці, що значно розширює асортимент вишитого одягу.